ДСТУ EN 81-20: пасажирські та вантажопасажирські ліфти

ДСТУ EN 81-20 є базовим стандартом для нових пасажирських і вантажопасажирських ліфтів: за ним проєктують шахту, двері, кабіну, привід і пристрої безпеки. На цій сторінці зібрано огляд стандарту й витяги про те, що найчастіше вирішує, чи стане ліфт у конкретну будівлю: простір над кабіною та глибину приямка. Сторінка знадобиться проєктувальникам, інженерам технагляду, головам ОСББ і власникам будівель, які планують новий ліфт або заміну старого.

Довідковий витяг із коментарями ЛІФТПОРТАЛ. Це не офіційне видання стандарту й не його заміна. Офіційний текст чинної редакції видає й розповсюджує національний орган стандартизації ДП «УкрНДНЦ». Для проєктування, експертизи й спорів користуйтесь офіційним виданням.

Редакція. Чинний стандарт: ДСТУ EN 81-20:2022 (EN 81-20:2020, IDT), він стоїть у Переліку національних стандартів до Технічного регламенту ліфтів і прийнятий англійською мовою. Українські витяги подано за ДСТУ EN 81-20:2015 (офіційний переклад EN 81-20:2014): у передмові редакції 2020 року зазначено, що технічних змін проти 2014 року немає. Кожен витяг ми звірили з англійським текстом 2022 року; де переклад розходиться з ним, це сказано в коментарі. Чи скасовано ДСТУ EN 81-20:2015 і з якої дати, за нашими документами встановити не вдалося; у Переліку його немає.

Інші сторінки про цей стандарт: шахта й двері, кабіна, машинне приміщення, освітлення й вентиляція. Усі документи розділу: стандарти для ліфтів.

Про що цей стандарт

Стандарт встановлює правила безпеки для нових ліфтів, які монтують стаціонарно: з тяговим приводом (канатоведучий шків), жорстким приводом (барабан або ланцюги) чи гідравлічним. Кабіна такого ліфта підвішена на канатах, ланцюгах або гідроциліндрах, обслуговує визначені поверхи й рухається між напрямними, нахиленими до вертикалі не більше ніж на 15° (п. 1.1). В особливих випадках (люди з інвалідністю, пожежа, сейсміка) враховують додаткові вимоги (п. 1.2).

Стандарт не охоплює (п. 1.3): ліфти з іншими приводами та з номінальною швидкістю до 0,15 м/с включно; гідравлічні ліфти зі швидкістю понад 1 м/с або з налаштуванням запобіжного клапана понад 50 МПа; нові ліфти в наявних будівлях, де через обмеження будівлі окремі вимоги виконати неможливо (для них є EN 81-21); патерностери, шахтні, театральні й будівельні підйомники, ліфти у вітрових турбінах; суттєві зміни в ліфтах, встановлених до введення стандарту в дію; безпеку під час перевезення, монтажу, ремонту й демонтажу. За цим же пунктом стандарт корисно брати за основу й тоді. До ліфтів, встановлених до його публікації, стандарт не застосовують (п. 1.4).

Основу становить розділ 5: 5.2 шахта, машинні й блочні приміщення; 5.3 двері шахти й кабіни; 5.4 кабіна, противага й балансувальний вантаж; 5.5 підвіска; 5.6 уловлювачі, обмежувач швидкості, захист від ненавмисного руху кабіни; 5.7 напрямні; 5.8 буфери; 5.9 лебідка; 5.10 і 5.11 електроустатковання та електричні пристрої безпеки; 5.12 керування й кінцеві вимикачі. Розділ 6 описує перевірку проєкту й випробування перед введенням в експлуатацію, розділ 7 настанову з експлуатації та журнал.

Що змінилось проти старих правил, видно з передмови до англійського тексту: EN 81-20 разом з EN 81-50 увібрав попередні EN 81-1 (електричні ліфти) та EN 81-2 (гідравлічні ліфти) зі змінами до них про програмовані електронні системи, про ліфти без машинного приміщення й про ненавмисний рух кабіни з відчиненими дверима. Редакція 2020 року технічних змін проти редакції 2014 року не має: у ній датовано посилання на інші стандарти й оновлено додаток ZA.

Верхня частина шахти: простір над кабіною

Пункт 5.2.5.7.1. Зона безпеки на даху кабіни

Якщо кабіна перебуває в найвищому положенні згідно з 5.2.5.6.1, на даху кабіни має бути передбачено щонайменше одну вільну площу, де може бути влаштовано зону безпеки, з розмірами, що визначені у таблиці 3.

Для 2 типу зони безпеки дозволено зменшити розміри з одного боку на нижньому краю, де зона безпеки прилягає до даху кабіни. Зменшення ширини на 0,1 м та висоти на 0,3 м можливе для розміщення частин устатковання, закріплених на даху кабіни (див. рисунок 4).

На випадок перебування на даху кабіни більше одної особи, для проведення технічного обслуговування та оглядів, має бути передбачено додаткову зону безпеки для кожної особи.

Якщо є декілька зон безпеки, вони мають бути однакового типу та не перетинатися.

Інформація на даху кабіни, яку можна прочитати з поверхових майданчиків, що надають доступ на дах кабіни, має чітко зазначати дозволену кількість осіб та тип пози (див. таблицю 3) для перебування в зоні безпеки.

Якщо використовують противагу, напис встановлюють на/або поруч з екраном противаги (див. 5.2.5.5.1) із зазначенням максимально можливих проміжків між противагою та буферами противаги, коли кабіна перебуває в крайньому верхньому положенні, для забезпечення розміру висоти кабіни.

На практиці. Ця вимога визначає висоту верхнього поверху шахти: над дахом кабіни в її найвищому положенні має вміститися людина, яка стоїть або сидить навпочіпки. Найвище положення за п. 5.2.5.6.1 для ліфта з тяговим приводом настає, коли противага сіла на повністю стиснутий буфер, з поправкою на швидкість. Останній абзац в англійському тексті 2022 року точніший: на табличці пишуть найбільший допустимий проміжок між противагою та її буфером, коли кабіна стоїть на рівні верхнього поверхового майданчика, щоб простір над кабіною зберігався. Там само додаткову зону вимагають для кожної додаткової особи.

Таблиця 3. Розміри зони безпеки у найвищому положенні

На практиці. Для типу 1 над дахом кабіни потрібно 2 м вільної висоти, для типу 2 достатньо 1 м, тому за низького верхнього поверху виробник може розрахувати ліфт на позу навприсядки. До кожного типу у стандарті намальовано жовто-чорну піктограму для знака на даху кабіни; її тут не відтворюємо. Назва таблиці в англійському тексті точніша: розміри зон безпеки у верхній частині шахти. Під час обміру наявної шахти міряємо висоту від рівня верхньої зупинки до найнижчої точки під перекриттям і за цим розміром підбираємо обладнання.

Пункт 5.2.5.7.2. Вільні відстані під перекриттям шахти

Якщо кабіна перебуває в найвищому положенні згідно з 5.2.5.6.1, вільна відстань між найнижчою частиною стелі шахти (з балками та деталями, розташованими під стелею) (див. рисунок 5) та:

• a) найвищою частиною устатковання, закріпленого на даху, за винятком устатковання, зазначеного в b) та c) нижче, має бути не менше ніж 0,5 м у будь-якому вертикальному або нахиленому напрямку в межах проекції кабіни;
• b) найвищою частиною напрямних башмаків або роликів, кінців канатів та поперечних балок або частин вертикальних розсувних дверей (за наявності), має бути щонайменше 0,1 м у будь-якому вертикальному напрямку в межах горизонтальної відстані 0,4 м у межах проекції кабіни;
• c) найвищою частиною балюстради має бути не менше:
  • 1) 0,3 м у межах горизонтальної відстані 0,4 м у межах проекції кабіни та 0,1 м на зовнішній стороні балюстради;
  • 2) 0,5 м у будь-якій нахиленій відстані поза межами 0,4 м у межах проекції кабіни.

На практиці. Пункт задає, скільки вільного простору має лишитися між найнижчою точкою перекриття (балкою, монтажним гаком, коробом) і тим, що стоїть на даху кабіни: 0,5 м над устаткованням, 0,1 м над башмаками й кріпленнями канатів, 0,3 м над балюстрадою. Рисунок 5 у стандарті показує ці відстані на схемі кабіни під перекриттям. У шахтах старих будинків заважають переважно балки під лебідку та гаки. Тому на обмірі фіксуємо найнижчу точку під плитою: самої позначки плити для підбору ліфта замало.

Приямок

Пункт 5.2.5.8. Зона безпеки та проміжки в приямку

5.2.5.8.1 Якщо кабіна перебуває в найнижчому положенні згідно з 5.2.5.6.1, має бути передбачено щонайменше одну вільну площу, яка може бути зоною безпеки на підлозі приямка, вибрана з таблиці 4.

Якщо для проведення оглядів та технічного обслуговування в приямку необхідна присутність більше однієї особи, має бути забезпечено додаткову зону безпеки для кожної додаткової особи.

Якщо є декілька зон безпеки, вони мають бути однакового типу та не перетинатися.

Інформація в приямку, яку можна прочитати від входу (-ів), має чітко зазначати допустиму кількість осіб та тип пози (див. таблицю 4) для розміщення в зоні(-ах) безпеки

5.2.5.8.2 Коли кабіна перебуває в найнижчому положенні згідно з 5.2.5.6.1, має бути забезпечено такі умови:

• a) вільна вертикальна відстань між нижньою частиною приямка та найнижчими деталями кабіни має бути не менше ніж 0,5 м. Цю відстань може бути зменшено:
  • 1) для будь-якої частини фартуха або частин вертикальних розсувних дверей кабіни мінімум до 0,1 м у межах горизонтальної відстані 0,15 м до суміжної стіни (стін);
  • 2) для частин рами кабіни, уловлювачів, башмаків, посадкового пристрою в рамках горизонтальної відстані від напрямних згідно з рисунками 6 та 7;
• b) вільна вертикальна відстань між найвищими частинами, закріпленими в приямку, наприклад, натяжним пристроєм для компенсаційних канатів, що перебувають у найвищому положенні, опорами гідроциліндра, труб та інших з’єднувачів, та найнижчими частинами кабіни, крім випадків, описаних в 5.2.5.8.2 a)1) і 2), має бути не менше ніж 0,3 м;
• c) вільна вертикальна відстань між нижньою частиною приямка або верхньою частиною устатковання, встановленого там, та найнижчими частинами комплекту головки плунжера, що пересувається вниз, у зворотному гідроциліндрі має бути не менше ніж 0,5 м. Якщо це неможливо, для отримання непередбаченого доступу до комплекту головки плунжера (наприклад, через забезпечення екранами відповідно до 5.2.5.5.1), ця вертикальна відстань може бути зменшено з 0,5 м до 0,1 м, але не менше;
• d) вільна вертикальна відстань між нижньою частиною приямка та найнижчою частиною напрямної телескопічного гідроциліндра нижче кабіни ліфта прямої дії має бути не менше ніж 0,5 м.

На практиці. Глибину приямка визначають ці числа: під кабіною, яка стоїть на повністю стиснутих буферах, має лишитися місце для людини за таблицею 4 і 0,5 м до найнижчих частин кабіни. Менше дозволено тільки під фартухом біля стіни та біля напрямних. Офіційний переклад підпункту c) перекручує зміст. У чинному англійському тексті 2022 року сказано: якщо випадково потрапити під головку плунжера неможливо (наприклад, її відгороджено екранами за 5.2.5.5.1), відстань 0,5 м дозволено зменшити до 0,1 м. Цей підпункт стосується лише гідравлічних ліфтів з перевернутим гідроциліндром.

Таблиця 4. Розміри зони безпеки в приямку

На практиці. У приямку дозволено ще й третій тип зони, лежачи, з висотою 0,5 м; на даху кабіни такого типу немає. Власникові будівлі варто знати: тип зони й кількість людей, яким можна одночасно працювати в приямку, вказує табличка, яку видно від входу. Якщо наявний приямок замілкий і його неможливо поглибити, альтернативні рішення для ліфтів у наявних будівлях дає ДСТУ EN 81-21. Піктограм зі стандарту тут не відтворюємо.

Пункт 5.2.2.4. Вхід у приямок

Має бути передбачено засоби для входу до приямка, а саме:

• a) двері доступу, якщо глибина приямка більше ніж 2,5 м;
• b) двері доступу або драбина всередині шахти, які легко доступні з дверей шахти, якщо глибина приямка не більше ніж 2,5 м.

Будь-які двері доступу до приямка мають відповідати вимогам 5.2.3.

Драбини мають відповідати вимогам додатка F.

Якщо існує ризик, що драбина в розкладеному стані може перетинатися з рухомими елементами ліфта, її має бути забезпечено електричним пристроєм (-ями) безпеки згідно з 5.11.2, для гарантії безпеки роботи ліфта, якщо драбина не в складеному стані.

Якщо драбину зберігають на підлозі приямка, всі зони збереження приямка мають утримуватися в положенні збереження.

На практиці. Межа проста: до 2,5 м глибини досить драбини в шахті, до якої можна дотягнутися з дверей нижньої зупинки, глибший приямок потребує окремих дверей. Два останні абзаци перекладено неточно. За англійським текстом 2022 року електричний пристрій безпеки має не дати ліфту працювати, доки драбина не стоїть у положенні зберігання. Якщо ж драбину зберігають на підлозі приямка, усі зони безпеки приямка мають зберігатися й тоді, коли вона лежить на місці. Тому місце для драбини закладаємо в проєкт шахти одразу, разом з буферами й зонами безпеки.

Пункт 5.2.1.5.1. Що має бути в приямку

У приямку має бути таке:

• a) пристрій (-ої) зупинення, видимий та доступний у разі відчинення дверей у приямок та з підлоги приямка згідно з 5.12.1.11. Пристрої зупинення мають бути розташовані:
  • 1) один вимикач зупинення в приямках, глибина яких менше або дорівнює 1,6 м:
    • - на вертикальній відстані не нижче ніж 0,4 м від підлоги найнижчого поверхового майданчика та не вище ніж 2 м від підлоги приямка;
    • - на горизонтальній відстані не вище ніж 0,75 м від внутрішнього краю рами дверей;
  • 2) два вимикачі зупинення в приямках, глибина яких більше ніж 1,6 м:
    • - верхній вимикач на вертикальній відстані не нижче ніж 1 м над підлогою найнижчого поверхового майданчика та горизонтальної відстані не більше ніж 0,75 м від внутрішнього краю рами дверей;
    • - нижній вимикач на вертикальній відстані не вище ніж 1,2 м над підлогою приямка в безпечній зоні.
  • 3) у разі наявності дверей доступу до приямка, крім дверей шахти, один вимикач зупинення на горизонтальній відстані не більше ніж 0,75 м від внутрішнього краю рами дверей доступу до приямка на висоті 1,2 м від підлоги приямка.

  У разі двох дверей шахти, які на одному рівні надають доступ до приямка, одну з них має бути визначено як доступ до приямка, за наявності устатковання для доступу.

  Примітка. Вимикач зупинення може бути розміщено на посту ревізії, що вимагається в b).

• b) встановлений напостійно пост ревізії відповідно до 5.12.1.5, що доступний у межах 0,3 м від зони безпеки;
• c) штепсельна розетка (5.10.7.2);
• d) засоби для керування освітленням шахти ліфта (5.2.1.4.1), розташовані в межах горизонтальної відстані не більше ніж 0,75 м від внутрішнього краю рами дверей доступу до приямка та на висоті не менше ніж 1 м від підлоги рівня доступу.

На практиці. Під час приймання ліфта це перевіряють рулеткою. Кнопку «Стоп» має бути видно й можна натиснути одразу з дверей, ще до спуску в приямок; якщо приямок глибший за 1,6 м, потрібен другий, нижній вимикач. Про нього англійський текст 2022 року каже точніше: ним мають користуватися із зони безпеки. Поруч мають бути пост ревізії, розетка й вимикач освітлення шахти. У ліфтах, змонтованих за старими правилами, поста ревізії в приямку здебільшого немає, тож під час заміни чи модернізації його додають.

Про підлогу приямка говорить п. 5.2.1.9: там, де людина працює чи ходить, підлога має бути неслизькою й майже рівною, а після встановлення кріплень напрямних, буферів і решіток приямок має бути захищений від просочування води.

Коли наявна шахта не дає виконати ці вимоги (мало місця над кабіною, неглибокий приямок), застосовують окремий стандарт: дивіться сторінку ДСТУ EN 81-21: новий ліфт у наявній будівлі.

Де взяти офіційний текст

Офіційні видання національних стандартів розповсюджує національний орган стандартизації ДП «УкрНДНЦ». Перед проєктуванням чи експертизою уточніть там чинну редакцію: стандарти переглядають, і рік у позначенні має значення.

Правовласнику: якщо вважаєте, що витяг порушує Ваші права, напишіть на portallift@gmail.com, приберемо.

Чим допоможемо

Обміряємо шахту, приямок і верхній поверх, порівняємо розміри з вимогами стандарту й підкажемо, яке обладнання стане без переробки будівлі. Дивіться послуги заміна ліфта та модернізація ліфтів. Щоб замовити обмір і розрахунок, залиште заявку.