ДСТУ ISO 9386-2:2005 описує сходові підйомники для людей з обмеженою рухливістю: крісло, платформу для стояння або похилу платформу для крісла колісного, що рухаються вздовж сходів по напрямній. У ньому зібрано вимоги до швидкості, навантаження, розмірів сидіння й платформи, бар’єрів, керування та пристроїв безпеки. Сторінка стане в пригоді власникові будинку, голові ОСББ, проєктувальнику й інженерові технагляду, коли треба оцінити сходи, вибрати підйомник або прийняти змонтований. Вертикальні підіймальні платформи описує перша частина стандарту, про неї є окрема сторінка: ДСТУ ISO 9386-1.
Довідковий витяг із коментарями ЛІФТПОРТАЛ. Це не офіційне видання стандарту й не його заміна. Офіційний текст чинної редакції видає й розповсюджує національний орган стандартизації ДП «УкрНДНЦ». Для проєктування, експертизи й спорів користуйтесь офіційним виданням.
Редакція. Витяги зроблено з ДСТУ ISO 9386-2:2005 «Приводні підіймальні платформи для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Правила безпеки, розміри та функціонування. Частина 2. Приводні сходові підйомники для пересування по нахиленій площині користувачів, що сидять, стоять та перебувають в інвалідних колясках» (видання Держспоживстандарту України 2006 року). За передмовою, стандарт відповідає ISO 9386-2:2000, ступінь відповідності ідентичний (IDT), переклад з англійської. Чинності йому надано наказом Держспоживстандарту України від 21 березня 2005 року № 67 з 2006-07-01 зі зміною дати чинності згідно з наказом № 273 від 27 вересня 2005 року; на першій сторінці тексту зазначено «Чинний від 2006-01-01». Чинність: у Перелік національних стандартів до Технічного регламенту безпеки машин (наказ Мінекономіки від 23.04.2024 № 10302, ми користувалися редакцією станом на 15.11.2025) цей стандарт не входить. Для сходових підіймачів і похилих підіймальних платформ там зазначено ДСТУ EN 81-40:2022 (EN 81-40:2020, IDT), прийнятий мовою оригіналу, англійською. Наказу про скасування ДСТУ ISO 9386-2:2005 серед документів, які ми маємо, немає, тому встановити, чи чинний він сьогодні, нам не вдалося. Чинну редакцію уточнюйте в ДП «УкрНДНЦ», а для нових підйомників орієнтуйтеся на стандарт із Переліку.
Про мову перекладу. Офіційний переклад місцями важко читати, а одне слово в ньому буває назвою різних речей. «Тримальний пристрій» це каретка (carriage, п. 3.3): уся рухома частина з кріслом чи платформою. «Стілець» це крісло підйомника, «місце» це сидіння, «упор для ніг» це підніжка. Словом «поручні» названо і напрямну, і відкидні бар’єри платформи (barrier arm, п. 3.1), і поручень для рук; «пандуси» й «похилі площини» це відкидні закрилки платформи. Текст цитуємо як є, а в коментарях пояснюємо, як його розуміємо, спираючись на англійські терміни з розділу 3 стандарту й на відповідні пункти ДСТУ EN 81-40:2022.
На які підйомники поширюється стандарт
Розділ 1. Сфера застосування
Цей стандарт визначає правила безпеки, розміри і функціонування для постійно встановлених приводних сходових підйомників, що призначені для використовування пасажирами з обмеженими фізичними можливостями для сидіння, стояння і користувачів інвалідного крісла, що переміщаються по нахиленій площині.
Ці обмеження до підйомників:
- a) які пересуваються між постійними рівнями над сходовим маршем або доступною нахиленою поверхнею (див. примітку 1);
- b) номінальна швидкість яких не перевищує 0,15 м/с;
- c) нахил поручнів яких не перевищує 75° від горизонталі;
- d) тримальний пристрій яких прямо спрямований і направляється поручнем або поручнями (див. примітку 2).
Примітка. Ніяке огородження для сходових підйомників не потрібне.
Цей стандарт не визначає кожну загальну технічну вимогу для всіх аспектів електричної, механічної або будівельної конструкції.
По можливості, цей стандарт визначає тільки вимоги, що потрібні для матеріалів і устатковання в інтересах безпеки і функціонування.
Також вміщено вимоги для захисту від шкідливих впливів, які можуть бути випадковими від встановленого устатковання в зовнішніх розташуваннях.
На практиці. Під стандарт підпадає постійно встановлений приводний підйомник, який їде над сходами чи похилою поверхнею по напрямній. У перекладі її названо «поручнем», хоча в розділі 3 той самий елемент це «напрямні (guide rail)». До замовлення варто перевірити дві межі: номінальна швидкість до 0,15 м/с і нахил напрямної до 75° від горизонталі. Примітку про огородження ми розуміємо так: окремої шахти чи суцільної огорожі вздовж траси стандарт не вимагає. У підпунктах a) і d) є посилання на примітки 1 і 2, проте в українському виданні примітка одна й без номера.
Пункт 9.1.1. Типи тримального пристрою
Різні форми тримального пристрою дозволені для перевезення користувача, що призначають залежно від індивідуальних потреб. Широкі класифікації є як вказано нижче:
- a) тримальний пристрій зі стільцем (9.2);
- b) платформа для стояння (9.3);
- c) платформа для інвалідного крісла (9.4).
На практиці. Каретка буває трьох типів: з кріслом, з платформою для стояння і з платформою для крісла колісного. Від типу залежить решта: навантаження, габарит на сходах, набір бар’єрів і чутливих кромок. Людині, яка ходить, але не долає сходів, зазвичай підходить крісло. Туди, куди приїжджають на кріслі колісному, потрібна платформа. Примітка до п. 9.2 радить у будівлях загального доступу розглядати крісло лише там, де для платформи з кріслом колісним бракує місця. Комбіновану каретку (крісло разом із платформою для стояння) стандарт допускає за умови, що вимоги безпеки рівноцінні вказаним для кожного типу (п. 9.1.3).
Швидкість і навантаження
Пункти 4.7 і 4.8. Номінальна швидкість і номінальне навантаження
4.7 Номінальна швидкість
Номінальна швидкість сходового підйомника у спрямованому русі не повинна бути більшою ніж 0,15 м/с, яка заміряна у відповідних точках, визначених на рисунках 1 і 2.
4.8 Номінальне навантаження
Сходові підйомники повинні бути розроблені для розміщення однієї особи, для якої номінальне навантаження повинне складати не менше ніж 115 кг, або для однієї особи в інвалідному кріслі з мінімальним номінальним навантаженням 150 кг.
Якщо навантаження транспортування невідомо (тобто в загальній будівлі), то рекомендовано, що номінальне навантаження інвалідного крісла сходового підйомника на платформу повинне бути не менше ніж 225 кг.
Максимальне номінальне навантаження повинне бути 350 кг.
На практиці. Швидкість невелика: до 0,15 м/с. Де саме її міряють, показано на рисунках 1 і 2 стандарту. Для крісла чи платформи для стояння навантаження щонайменше 115 кг, для платформи з кріслом колісним від 150 кг, у будівлі загального доступу стандарт радить не менше 225 кг, верхня межа 350 кг. Вагу людини разом із кріслом колісним з’ясовуємо до вибору моделі: крісла з електроприводом значно важчі за ручні. Чинний ДСТУ EN 81-40:2022 для місць загального доступу вимагає вже щонайменше 250 кг (п. 5.1.6.1).
Крісло і платформи: розміри
Пункт 9.2.1. Стілець
Стілець на тримальному пристрої повинен складатися з місця, спинки, підлокітника(-ів) (або ручки(-ок)) і упора для ніг, зроблений для забезпечення безпечної підтримки користувача. Верх спинки повинен складати не менше ніж 300 мм вище поверхні місця. Упор для ніг повинен бути складним.
Поверхня упору для ніг повинна бути покрита стійким до ковзання матеріалом.
Примітка 1. Місце і підлокітник(-и) (або ручка(-и)), як призначено, можна складати, коли не використовують.
Примітка 2. Стілець може бути здатним до відповідного руху, тобто обертання.
Коли стілець стаціонарний має нормальне положення на будь-якій поверховій площадці, висота поверхні упору для ніг над підлогою не повинна перевищувати 200 мм. Якщо бажають підняти стілець від сходинки або поверхової площадки вище рівня підлоги, то вимірювання 200 мм треба рахувати від цієї точки.
Постачання поясу безпеки або іншої підтримки безпеки повинне бути забезпечене. У загальних ситуаціях пояс безпеки або підтримка безпеки повинні бути забезпечені.
На практиці. Спинка крісла щонайменше на 300 мм вища за сидіння, підніжка складана й неслизька. На зупинці підніжка має бути щонайбільше за 200 мм над підлогою; якщо сідають зі сходинки чи площадки, відлік ведуть від неї. Вище на підніжку важко стати. Під час обміру дивимося, де крісло зупиниться внизу і вгорі та чи вистачить там місця, щоб сісти й зійти. Сидіння й підлокітники теж можуть складатися, тоді складене крісло займає на сходах менше місця. Поворотне сидіння дає змогу сходити просто на площадку. Ремінь безпеки чи інша підтримка має бути в комплекті.
Пункт 9.3.1. Платформи для стояння
Платформи для стояння не придатні для використовування в загальних ситуаціях.
Платформа для стояння повинна бути основного розміру як мінімум 325 мм × 350 мм. Платформа повинна бути забезпечена поручнями для утримання руками і підтримки користувача під час пересування або під час зсуву або вимкнення платформи.
Поверхня платформи повинна бути покрита стійким до ковзання матеріалом.
Де можливо, вимоги 9.2 треба застосовувати.
На практиці. Платформа для стояння це рішення для людини, якій важко сідати й вставати. Мінімальний розмір 325 × 350 мм, поверхня неслизька, обов’язково є за що триматися. Перше речення пункту в перекладі звучить нечітко. Довідковий додаток G називає п. 9.3.1 серед вимог, що різняться для приватного й загального доступу, тож ми розуміємо його так: у будівлях загального доступу платформу для стояння не застосовують. Бар’єр з нижнього боку платформи ставлять на висоті від 900 до 1100 мм над її рівнем (п. 9.3.2), а на зупинці платформа має бути не вище 200 мм над підлогою (п. 9.3.3).
Пункти 9.4.2 і 9.4.3. Розмір платформи для крісла колісного і складання платформ
9.4.2 Розмір платформи
Рекомендований максимальний розмір платформи складає 900 мм шириною і 1 250 мм довжиною.
У будинках із суспільним доступом мінімальний розмір платформи повинен бути 750 мм шириною і 900 мм довжиною.
Розміри, надані вище, не включають нахильних площин. Проекти поручня до максимум 50 мм не розглядають як скорочення розмірів платформи.
9.4.3 Складання платформ
Складання платформ повинне бути захищене проти випадкового обпадання. Складання платформи вручну повинно бути урівноважене (див. також 9.4.6).
На практиці. Для будівлі загального доступу платформа щонайменше 750 × 900 мм, рекомендований максимум 900 × 1250 мм; закрилки в ці розміри не входять. «Проекти поручня» за змістом це виступи поручня всередину платформи: до 50 мм вони розмір не зменшують. Під час обміру порівнюємо ширину маршу з шириною платформи разом із напрямною та дивимося, чи лишається прохід, коли платформа складена. Складену платформу фіксують від самовільного опускання, а ручне складання врівноважують. ДСТУ EN 81-40:2022 рекомендує мінімум 700 × 900 мм для ручного крісла колісного і 750 × 1000 мм для крісла з електроприводом (п. 5.6.4.2).
Сходи: вільний простір і напрямні
Пункт 9.1.7. Мінімальні розміри зазорів
Рекомендовані мінімальні розміри зазорів показано на рисунку 7.
У будинках із загальним доступом, ці розміри повинні бути досягнуті, якщо можливо. Якщо ці розміри не можуть бути досягнуті, попереджувальні позначення повинні бути чітко показані і розгляд повинен бути наданий до необхідності додаткових запобіжників.
На практиці. Рисунок 7 переказуємо словами. Для пасажира, що стоїть, показано 1,8 від платформи до верху голови, для того, хто сидить, 0,9 від сидіння, для людини в кріслі колісному 1,4 від платформи. Над головою в усіх трьох випадках запас 0,2 до перекриття, а перед людиною в кріслі колісному 0,1 до конструкції попереду. Одиниць на рисунку не вказано, за змістом це метри. За приміткою до рисунка розміри мають бути досягнуті на всій ширині розташування підйомника. Під час обміру найчастіше заважають балки, підвіконня й нижня грань верхнього маршу. Якщо в будівлі загального доступу розмірів досягти неможливо, потрібні попереджувальні знаки й додаткові запобіжники.
Пункти 5.1.1, 5.1.2, 5.2.1 і 5.2.2. Напрямні та складані секції
5.1.1 Повинна бути напрямна, щоб утримувати і направляти тримальний пристрій протягом руху.
5.1.2 Напрямні повинні бути виготовлені з металу.
5.2.1 Складені напрямні не повинні загороджувати сходовий марш або поверхову площадку у складеному положенні.
5.2.2 Секції ручного складання повинні бути урівноважені.
На практиці. Напрямна тримає й веде каретку, тому під час обміру з’ясовуємо, до чого її кріпити: матеріал стіни, сходинок, стан огорожі маршу. Унизу напрямна часто виходить у прохід або перекриває двері. Для таких місць роблять відкидну секцію: у складеному стані вона має звільняти марш і площадку, а ручна секція врівноважена, щоб її піднімали без зусиль. За п. 5.2.3 вимикач безпеки не пускає каретку на секцію, яка не стала в робоче положення. Ще одна вимога до габаритів: частина каретки, за яку тримаються рукою, має бути щонайменше за 80 мм від нерухомих частин установки (п. 9.1.4).
Бар’єри, закрилки й чутливі кромки платформи
Пункт 9.4.4. Пандуси (похилі площини) і охорона носків ноги
Пандуси повинні бути придатні для приєднання на всіх краях доступу до платформи. Вони повинні мати нахил, який є не більшим, ніж як надано нижче. Крок висотою до 15 мм є дозволений в передньому краю будь-якого пандуса.
Нахил на пандусах не повинен бути більшим, ніж:
- a) 1:4 на вертикальному підвищенні до 50 мм;
- b) 1:6 на вертикальному підвищенні до 75 мм;
9.4.4.2 Висота всіх похилих площин повинна бути мінімум 100 мм вище нескладеної поверхні платформи, коли нахилена площина перебуває в піднятому положенні.
9.4.4.3 Недоступні краї платформи повинні бути захищені за допомогою перил з мінімальною висотою вище нескладеної поверхні платформи в 75 мм.
9.4.4.4 Ремонтні ями дозволені тільки у приватному житлі. Максимальна глибина повинна бути 100 мм. Зазор між краями ремонтної ями і платформи повинен бути не більшим ніж 20 мм.
На практиці. «Пандуси» й «похилі площини» тут це відкидні закрилки на краях, з яких заїжджають на платформу. Опущений закрилок працює як апарель: ухил до 1:4 за перепаду до 50 мм і до 1:6 за перепаду до 75 мм, поріжок на його краї до 15 мм. Під час руху закрилок піднятий щонайменше на 100 мм і не дає кріслу скотитися. Краї без заїзду захищає бортик від 75 мм. «Ремонтну яму» ми розуміємо як приямок під платформу на нижній площадці: лише в приватному житлі, до 100 мм завглибшки, із зазором до 20 мм. Перший абзац пункту в перекладі не має номера 9.4.4.1.
Пункт 9.4.5.2. Захист інших сторін платформи
Інші сторони платформи повинні бути захищені як вказано нижче.
- a) На всіх сходових підйомниках поручні повинні захистити розташований в нижньому положенні кінець платформи. Додатково, на сходових підйомниках із нахиленими напрямними поручнями і на всіх сходових підйомниках, де кінець платформи перебуває на висоті, більшій ніж 300 мм вище лінії огородження, поручні повинні захистити як верхні, так і нижні кінці платформи і як найменше половину суміжної сторони.
- b) Тільки на прямих сходових маршах із зазором між платформою і огорожею сходів 100 мм або менше, захистом поручнями на стороні навпроти жорсткої бічної панелі сходового підйомника можна знехтувати.
- c) Інтервал між суміжними поручнями повинен бути не менше ніж 80 мм.
- d) Висота перил вище платформи повинна бути від 800 мм до 1 000 мм.
На практиці. «Поручні» в цьому пункті це відкидні бар’єри платформи. Торець платформи з боку спуску бар’єр закриває завжди. Обидва торці й щонайменше половину суміжного боку закривають у двох випадках: торець платформи вищий за 300 мм над сходами або траса криволінійна. Так ми розуміємо слова «нахилені напрямні поручні» й «лінія огородження»: у відповідному п. 5.6.4.5.3 ДСТУ EN 81-40:2022 на цих місцях стоять криволінійні напрямні й лінія носків сходинок. Бар’єри розміщують на висоті від 800 до 1000 мм над платформою. Бік біля напрямної це суцільна стінка заввишки від 1000 мм із поручнем (п. 9.4.5.1).
Пункт 9.4.7.1. Чутливі краї і поверхні платформи
Чутливі краї і чутливі поверхні повинні бути придатні як вказано нижче:
- a) для перебування інвалідної коляски біля верхнього краю платформи;
- b) для перебування інвалідної коляски біля нижньо-зовнішнього краю платформи;
- c) для перебування інвалідної коляски біля нижньої сторони платформи, за складеного положення, якщо відстань від підлоги до нижньої сторони складеної платформи з інвалідною коляскою складає менше ніж 120 мм;
- d) під тримальним пристроєм, якщо відстань до підлоги складає менше ніж 120 мм.
Примітка. Додаткову настанову подано в ISO 13854 для чутливих країв і чутливих поверхонь.
На практиці. Чутлива кромка чи поверхня це контактний датчик: натрапивши на перешкоду (сходинку, залишену річ, ногу), він зупиняє підйомник. На платформі для крісла колісного такі датчики стоять на верхньому краї, на нижньому зовнішньому краї, на днищі складеної платформи та під кареткою, якщо до підлоги менше ніж 120 мм. За п. 9.4.7.3 спрацювання розриває живлення двигуна й гальма в напрямку руху, а від’їхати у зворотний бік можна. Зусилля спрацювання: до 30 Н для кромки, до 50 Н чи 100 Н для поверхні залежно від її площі (п. 9.4.7.5). Під час приймання кожну кромку натискаємо рукою на ходу підйомника.
Керування: кнопки з утримуванням і зупинка
Пункт 8.14.1. Операційні пристрої
Кожна поверхова площадка і тримальний пристрій повинні бути забезпечені операційними пристроями. Вони повинні бути використані для керування направленим рухом сходового підйомника і його функція повинна бути «утримувати рух». У будинках з приватним доступом засоби контролювання поверхових площадок можна не використовувати, якщо це не потрібно користувачу.
Положення контрольних пристроїв повинне бути відповідним для вимог користувача, що призначені для перевезення осіб сидячи або стоячи, або в інвалідному кріслі.
Вимикач безпеки двостійкого стану повинен бути придатний на тримальному пристрої сходового підйомника, який, коли керований, повинен безпосередньо перервати ланцюг безпеки.
Цей вимикач повинен бути чітко видимий і легко доступний користувачу, легкий до дії, і захищений за допомогою положення або конструкції від неуважної дії.
На практиці. «Утримувати рух» означає керування з утримуванням: підйомник їде, доки натиснуто кнопку чи важіль, і зупиняється, щойно їх відпустили (у ДСТУ EN 81-40:2022, п. 5.5.14.1, це hold-to-run). Пости керування є на каретці й на кожній площадці, щоб викликати чи відіслати підйомник; у приватному будинку від постів на площадках можна відмовитися. На каретці є ще вимикач із двома стійкими положеннями, який розриває ланцюг безпеки. Шлях зупинки за п. 8.3.3: до 50 мм після відпускання кнопки чи зникнення живлення, до 20 мм після спрацювання контакту безпеки. Де треба обмежити стороннє користування, ставлять вимикач із блокуванням (п. 8.14.3).
Уловлювач і обмежувач швидкості
Пункти 6.1.4 і 6.2. Уловлювач: шлях зупинки і швидкість спрацювання
6.1.4 Уловлювач повинен бути здатним зупиняти і утримувати тримальний пристрій з номінальним навантаженням в межах відстані 150 мм від місця, де уловлювач установлено.
6.2 Контролювання
Уловлювач повинен механічно спрацьовувати через перевищення швидкості перед тим, як сходовий підйомник перевищить швидкість 0,3 м/с, окрім на звичайно підвішених гідравлічних ліфтах, де уловлювач може спрацьовувати через канат безпеки, який є незалежним від засобів підвіски або ослаблення, або обриву каната чи ланцюга підвіски.
На підвішених сходових підйомниках з єдиною ланцюговою підвіскою, уловлювач повинен бути гарантованим через ослаблення або гальмування ланцюга підвіски.
На практиці. Уловлювач це механічний пристрій, який зупиняє й утримує каретку на напрямній, якщо вона розганяється вниз або пошкоджено підвіску (п. 3.39). За п. 6.1.1 він обов’язковий, крім чотирьох випадків, пов’язаних із типом приводу, наприклад гідроциліндра прямої дії чи передачі гвинт-гайка з контргайкою. Спрацювати він має раніше, ніж швидкість перевищить 0,3 м/с, і зупинити каретку з номінальним навантаженням у межах 150 мм. Після цього електричний пристрій зупиняє привід і не дає його запустити (п. 6.5), а звільняти й зводити уловлювач має лише компетентна особа (п. 6.3). Перевірку обмежувача швидкості й уловлювача після монтажу вимагає п. 10.1.4.
Акумуляторне живлення
Пункти 8.12.1, 8.12.2 і 8.12.9. Підйомник з акумуляторним живленням
8.12.1 Для сходового підйомника з акумуляторним живленням напруга ланцюга керування не повинна перевищувати 60 В.
8.12.2 Акумулятори не повинні протікати, навіть коли перебувають під кутом. Акумулятори не повинні випаровуватися протягом нормальної роботи, зокрема заряджання.
8.12.9 Якщо сходовий підйомник досягає до заряджених контактів остаточного зупинення, це повинно бути повідомлено користувачу візуально або голосом.
На практиці. Підйомник з акумуляторами працює від власного запасу енергії, тож поїздку можна завершити й тоді, коли в будинку зникла напруга, доки вистачає заряду. За п. 8.12.4 акумулятор заряджають там, де підйомник чекає між поїздками, зазвичай на кінцях траси. Пункт 8.12.9 у перекладі звучить нечітко. У ДСТУ EN 81-40:2022 (п. 5.5.12.9) відповідну вимогу сформульовано так: якщо підйомник зупинився поза зарядними контактами, користувач має отримати видимий або звуковий сигнал. Тому після поїздки доводьте каретку до стоянки і зважайте на сигнал. Напруга кіл керування до 60 В, акумулятори не течуть під нахилом і не виділяють випарів.
Вимикачі безпеки: перелік для приймання
Таблиця 1. Приклади електричних вимикачів безпеки або пристроїв
| Вимикач або пристрій | Відповідний пункт |
|---|---|
| Вимикач безпеки для виявлення ослаблення підвісного каната або ланцюга | 7.1.5 |
| Вимикач зупинення підйомника | 8.14.1 |
| Вимикачі, керовані чутливими краями або поверхнями | 9.2.3, 9.3.4, 9.4.7 |
| Кінцевий вимикач | 8.15 |
| Вимикач уловлювача | 6 |
| Вимикач положення ручного огородження | 9.4.6 |
| Вимикач відмови привода гвинт/гайка | 6.8 |
| Вимикач похилої площині | 9.4.6.1 |
| Вимикач місця повороту або руху | 9.2.2 |
На практиці. Таблиця зручна як перелік для приймання й технічного огляду: кожен названий вимикач, якщо він є в конструкції, має зупиняти підйомник. Перевіряємо по черзі кнопку зупинки на каретці, чутливі кромки, кінцеві вимикачі на краях траси, контакти бар’єрів і закрилків платформи (у перекладі це «ручне огородження» і «похила площина»), контакт поворотного сидіння, вимикач уловлювача. За п. 8.6.1 такі пристрої діють безпосередньо на устатковання, що керує живленням двигуна й гальма. Якщо підйомник їде з незакритим бар’єром чи з повернутим сидінням, користуватися ним до ремонту не можна.
Написи, приймання й документація
Пункти 12.2.1 і 12.2.4. Написи на каретці та символ доступності
12.2.1 Тримальний пристрій
Написи з такою мінімальною інформацією повинні бути показані на тримальному пристрої:
- a) номінальний вантаж у кілограмах для однієї особи в інвалідній колясці;
- b) ім’я постачальника і порядковий номер.
Див. рисунок 6 для прикладів типових табличок навантаження.
12.2.4 Символ осіб з обмеженими фізичними можливостями
На сходових підйомниках із суспільним доступом міжнародне позначення доступу (ISA) (Символ № 0100 ISO 7000) повинне бути показано на кожній поверховій площадці. Висота символу повинна бути не менше ніж 50 мм.
На практиці. На каретці мають бути табличка з номінальним навантаженням у кілограмах, назва постачальника й порядковий номер підйомника. За п. 12.1 написи роблять мовою країни встановлення, літерами заввишки щонайменше 10 мм для великих і 7 мм для малих. У будівлі загального доступу на кожній площадці розміщують міжнародний символ доступності заввишки від 50 мм. Функцію кожного органу керування позначають (п. 12.2.2), пристрій аварійної сигналізації фарбують у жовтий колір і позначають символом дзвоника (п. 12.2.3). Під час приймання звіряємо навантаження на табличці з технічною документацією й договором.
Пункт 10.1.1. Випробування і огляд після установлення
Одразу після завершення установлення і до введення в експлуатацію сходового підйомника, він повинен бути повністю оглянутий і випробуваний компетентною особою за дорученням виробника або його представника відповідно до додатка В.
На практиці. До першої поїздки користувача змонтований підйомник оглядає й випробовує фахівець від виробника чи його представника. Довідковий додаток B перелічує, що перевіряють: пристрої керування, бар’єри, закрилки й замки, контакти безпеки, опір ізоляції та заземлення, обмежувач швидкості й уловлювач, аварійний ручний режим, написи. Результати записують у сертифікат випробування й огляду (п. 10.1.2), копії постачальник зберігає щонайменше 10 років (п. 10.1.5). Власник отримує технічну документацію мовою країни встановлення: інструкції, електричну схему, рекомендовані інтервали огляду й обслуговування, контакти на випадок поломки (розділ 11). Довідковий додаток D радить повний огляд після 6 місяців роботи й далі з інтервалом до 12 місяців.
ДСТУ ISO 9386-2 і ДСТУ EN 81-40
Для нового підйомника орієнтиром є стандарт із Переліку до Технічного регламенту безпеки машин, тобто ДСТУ EN 81-40:2022. Межі швидкості й найбільшого навантаження там такі самі, як у процитованих вище пунктах (пп. 5.1.5 і 5.6.4.2 ДСТУ EN 81-40:2022). Частина вимог відрізняється, дві відмінності ми назвали в коментарях: навантаження платформи в місцях загального доступу й рекомендовані розміри платформи. Якщо в технічному завданні, паспорті чи договорі названо ДСТУ ISO 9386-2, звіряйте вимоги з обома документами. З 20.01.2027 підіймальні платформи переходять під новий Технічний регламент машин (постанова Кабінету Міністрів України від 10.12.2025 № 1630), тому перед закупівлею уточнюйте чинний перелік стандартів.
Де взяти офіційний текст
Офіційні видання національних стандартів розповсюджує національний орган стандартизації ДП «УкрНДНЦ». Перед проєктуванням чи експертизою уточніть там чинну редакцію: стандарти переглядають, і рік у позначенні має значення.
Правовласнику: якщо вважаєте, що витяг порушує Ваші права, напишіть на portallift@gmail.com, приберемо.
Чим допоможемо
Обміряємо сходи, підкажемо, що підійде саме для них (крісло, платформа для стояння чи платформа для крісла колісного), змонтуємо підйомник і передамо його з документами. Про рішення для будівель читайте на сторінці ліфти і платформи для людей з інвалідністю. Щоб ми підготували пропозицію, залиште заявку. Інші довідкові сторінки розділу зібрано на сторінці стандарти для ліфтів.